За кого саме з українських політиків проголосують майбутні безробітні?А у нас у дворі...
Про київські визначні пам'ятки відомо багато. Я ж хочу здійснити просту прогулянку - дворами житлових кварталів та інших споруд

У спорудженні будь-якого будинку двір відіграє важливу роль. З рідним двором, як правило, у всіх пов'язані приємні спогади, тут завжди хочеться посидіти, відпочити, поговорити...
Сюди мами приводять на прогулянку своїх малюків, та й самі не проти поговорити тут же з подругами і сусідками.
А пам'ятаєте, як любили грати у дворі в доміно, шахи?! Де ж, як не тут, забити в "козла" або поставити мат сусідові?
Багатьом відомий особливий колорит одеських і львівських двориків, по-своєму чудові пітерські й московські двори, але дуже мало відомо про київські. Може, тому, що їх немає?
Що б там не говорили, а все ж таки своєрідність столичних дворів існує. І це склалося історично.
Історія київського двору
Історичну частину Києва переважно забудовували під час першого (1895-1905 рр.) і другого (1911-1914 рр.) будівельних бумів, що завершилися напередодні Першої світової війни. Містом розвиненого капіталізму, як інші міста історичної Європи, з його завершеними кварталами, виконаними за єдиним проектом із залученням величезних капіталовкладень, Київ стати не встиг. Окрім хіба що "київського Парижа" - кварталу, сформованого на території колишньої садиби професора Мерінга в районі сучасних вулиць Інститутської, Ольгинської, Городецького і Хрещатика.

"Київський Париж", спроектований і побудований на початку XX століття за проектами архітекторів Г.Шлейфера, Б.Брадтмана, В.Городецького, І.Бєляєва, став єдиним реалізованим проектом з максимально щільною забудовою внутрішньоквартального простору.
Від всього цього мало що збереглося: загублені житлова забудова по вул. Інститутські й, зокрема житловий будинок Гінзбурга (на місці сучасного готелю "Москва"), двори-колодязі, сполучені підпірними стінами, містками, флігельними будинками з дворами по вул. Городецького.
Сьогодні вже не багато жителів Києва можуть поділитися спогадами про чудові двори садиб, що тягнуться на півкілометра, по вул. Михайлівській, Лютеранській, Саксаганського, Великій Васильківській, Великій Житомирській, Пушкінській, унікальній "столичній" садибі №13 по вулиці Терещенківській.

У 1934 році у Києві активізувалося житлове будівництво. Так, почалася забудова Липок (вул. Інститутська, Садова, Січневого Повстання), з'явився новий архітектурний тип споруд - житлові комплекси для партноменклатури з просторими упорядкованими дворами і навіть фонтанами (вул. Інститутська, 16-20; арх. Григор'єв, Каракіс).
Забудова післявоєнного Хрещатика і прилеглих до нього кварталів, що здійснювалася колективом архітекторів під керівництвом Власова, принесла нові штрихи в структуру дворів по вулиці Заньковецької, Лютеранській.
Вони відрізнялися чудовими містобудівними знахідками: арками і сходами (такими, як між Хрещатиком і вулицями Лютеранською, Прорізною і Новопушкінською), де колегам-архітекторам вдалося об'єднати забудову, що збереглася, з новими будівлями. Більшість же київських кварталів залишилися без новобудов. Вони являли собою будинки з невеликим флігелем у дворі.







Компанія «Оболонь» за підтримки Міжнародного благодійного фонду національної пам'яті України спільно з «Газетою по-українськи» та за інформаційної підтримки ІА ІМК (http://www.intermedia.org.ua) проводить всеукраїнський проект «Маловідома Україна - путівник від компанії «Оболонь».
Він має на меті розповісти про унікальні історико-культурні пам'ятки нашої Батьківщини, досі незвідані та нерозгадані.
Україна - одна з найбільших держав Європи. Кожна її розкрита таємниця стане у нагоді мандрівнику, а для новачка буде надійною дорожньою картою.
До проекту може долучитися кожен, хто напише листа у до ІМК (mvu@intermedia.org.ua) і розповість про унікальне місце в країні, його вікову історію. Кращі розповіді читача 2008 року будуть опубліковані на сайті ІМК, а переможці проекту отримають призи від компанії «Оболонь».
Розкажіть про свій край для всієї України!