За кого саме з українських політиків проголосують майбутні безробітні?Катерина Самойлик: антикризовий бюджет Тимошенко – профанація у чистому вигляді
Чому ж Секретаріат Ющенка з'їдає грошей більше, ніж ВР і Кабмін разом узяті? І чому стабілізаційний фонд створюється при РНБО?
Сімнадцятий номер у списку фракції КПУ Катерина Семенівна Самойлик завжди відрізнялася різкістю думок. Особливо тоді, коли це торкалося не її особисто, а тих людей, які голосували за неї на попередніх парламентських виборах.
В черговий раз покинувши сесійну залу ВРУ, де народні обранці намагалися «спробувати на зубок» проект Державного бюджету, підготовлений в апараті Юлії Тимошенко, співрозмовниця ІМК («ІнтерМедіа консалтинг») не приховувала свого обурення.
Депутат переконана: не можна голосувати «гамузом» одразу за два архіважливих для пересічних громадян питання - фінансування позачергових парламентських виборів і внесення поправок у Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Над кожним з них потрібно серйозно попітніти.
У тому, що одразу два питання були внесені до порядку денного одночасного, народний депутат України Катерина Самойлик бачить каверзу. Вона переконана, що потрібно відокремити антикризовий пакет від виборчого законодавства. Тоді справа у сесійній залі зрушиться з мертвої точки.
- Катерино Семенівно, чи тільки тому комуністи так повстали проти проекту бюджету, запропонованого урядом Юлії Тимошенко?
- Давайте говорити прямо: ніяких поправок у бюджет-2008, завдяки яким можна було б стабілізувати економічну і фінансову ситуацію в країні, немає. Немає за визначенням! Депутатам пропонували проголосувати виключно за виділення 418 гривень для проведення виборів. І не більш того. Я бачу в цьому політичну провокацію.
- ???
- Я не обмовилася. Тому що якби це відбулося, всі у країні тільки й говорили б: "Подивіться, депутати забезпечили себе фінансами для проведення виборів, а все інше - нехай летить в тартарари..."
Всі розмови про антикризові заходи - це не що інше, як пустопорожнє базікання, яким прикриває свою нездатність керувати державою і Президент України Віктор Ющенко, і прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко.
І найцікавіше в цій історії: козлом відпущення вони намагаються - вкотре! - зробити Верховну Раду.
- В останньому резонансному виступі Ющенка прозвучала думка, що він постарається збільшити надходження до бюджету за рахунок скорочення апарату українських чиновників. І справді, їх дуже багато. Як Ви думаєте, з кого саме почнеться ця "зачистка"?
- З кого завгодно, але тільки не з чиновників, які працюють у Секретаріаті Президента!
Адже Віктор Андрійович сказав, що на 20 відсотків потрібно скоротити апарат всіх органів влади. За моєю оцінкою, в першу чергу постраждають органи місцевого самоврядування. Сьогодні там якщо і працюють п'ять-сім осіб у районних центрах, то це дуже добре. А залишиться - в кращому разі - одна-дві людини. Це - повна профанація органів місцевого самоврядування. Адже саме на місцевому самоврядуванні тримається весь світ.
Не з цього потрібно починати. Президент повинен почати ці реформи не на місцях, а в Києві. Скорочення чиновників Ющенко повинен починати у столиці, у своєму Секретаріаті. Далі - провести скорочення чиновників у Кабміні, Верховній Раді й галузевих міністерствах і державних комітетах. А потім Президент повинен був запропонувати зробити те ж саме і в регіонах.
От як треба було це зробити. Поки ж заяви Ющенка голослівні. Він, роздуваючи свій власний апарат, поки лише декларує проведення цієї важливої реформи.
Більш того: фінансування Секретаріату Президента перевищує фінансування Верховної Ради України і Кабінету Міністрів України разом узятих. Це фінансування набагато більше, ніж фінансування президента Росії, хоча за територією наша країна з РФ не порівнювана.
Ющенку потрібно конкретними справами підтверджувати своє прагнення до подолання кризи. А, вибачите, на кістках людей, на руїнах економіки дійти до того, щоб говорити, що в Україні необхідно вводити президентське правління, вводити надзвичайний стан, тому що (нібито) жоден орган державної влади не справляється з роботою, - це ні в які ворота не лізе.
Це вже проходили. Але проходили в Грузії, якою править кум Ющенко. І що з цього вийшло, розсудливі люди давно зрозуміли.
- Як Ви думаєте, скільки ще в Україні існуватиме таке невизначене становище в економіці і політиці?
- Воно продовжиться до тих пір, поки при владі перебуватимуть такі люди, як Віктор Ющенко і Юлія Тимошенко. Не більше й не менше, це точно.
До тих пір, поки ці політики знаходитимуться біля керма держави, в Україні відбуватимуться подібного роду розбрати, держава розриватиметься на частини, розриватися на частини буде економіка, розриватися буде і соціально-політичне життя країни.
І, врешті-решт, знову страждатимуть пересічні громадяни. На жаль, ніхто ще в Україні так і не аналізував: чому так багато психічних розладів у наших співвітчизників? Адже те, що твориться в нашій країні, виведе зі стану душевної рівноваги навіть загартовану людину.
Скажу про себе. Я - людина з сильним духовним стрижнем, багато чого бачила і пережила за своє життя. Але те, що бачу зараз, і мені переосмислити не так просто.
- У чому члени Вашої фракції бачать вихід із такої непростої ситуації, в якій опинилися пересічні громадяни нашої держави?
- По-перше, нашим співвітчизникам потрібно добре вивчити досвід країн, які переживали подібного роду катаклізми.
Давайте пригадаємо ту ж Америку періоду Великої депресії. За одну ніч президент США Франклін Делано Рузвельт (а він був мудрою і далекоглядною людиною) провів націоналізацію банків. Потім, завдяки його зусиллям, до трьох відсотків вдалося понизити відсоткову ставку на кредити банків.
А подивіться, що відбувається у нас. Ми говоримо про те, що потрібно підтримувати (на державному рівні) низку комерційних банків. Чому? Хто стоїть за цими банківськими структурами? Кого ми повинні збагачувати за державний рахунок?
Завдяки тому, що Франклін Рузвельт проводив зважену й мудру економічну політику, американський товаровиробник міг брати дешеві кредити. Це дало можливість наситити внутрішній ринок товарами. Причому за дуже пристойними цінами. Але найважливіше - були проведені украй своєчасні заходи щодо захисту переважної більшості пересічних людей.
Сьогодні в Україні тільки й чутно: банківську систему потрібно рятувати, металургію і коксохімію потрібно рятувати! Але ніхто не подумав про просту людину.
Давайте замислимося, чому стабілізаційний фонд створюється при РНБО? Адже це - координаційний погоджувальний орган і не більш того. Але чому нашу економіку Президент має намір стабілізувати саме через РНБО - ось питання питань!
Тому, якби керівники держави по-справжньому думали про завтрашній день України, не на словах, а на ділі дбали про нашу економіку, то вони б обов'язково враховували багатющий антикризовий міжнародний досвід. І тоді нам вдалося б мінімізувати наслідки міжнародної економічної кризи. На жаль, на практиці все поки навпаки.
- Катерино Семенівно, а коли, на вашу думку, в Україні з'являться особистості такого калібру, як Франклін Делано Рузвельт? І чи можливо це?
- Відповім питанням на питання: а хто Рузвельту дає жити на цій землі? Георгій Кирпа був могутньою людиною? Поза сумнівом. Але він вже на тому світі, і ніхто нам не скаже, як він там опинився, з чийого розпорядження або наказу...
А Кравченко - могутня людина? Звичайно! Але як вийшло, що цей життєлюбний і мужній генерал стріляв собі в голову двічі?! Відповідь на це питання - також за сімома печатками.
Я вже мовчу про опозиційних лідерів України. Віктор Ющенко робить все для того, щоб їх знищити і виставити перед народом тільки дурниками.
Але я вірю: наша мудра українська земля все одно коли-небудь народить і Богдана Хмельницького, і Рузвельта. Це відбудеться обов'язково!