Валерій Баранов: людей цікавить, чи варто і коли запасатися мукою та сірниками

Автор: Сергій Дойко

Народний депутат України від Блоку Литвина Валерій Баранов упродовж останніх кілька днів реально перебував, що називається, "на місцях". Початок тижня - в рідному Бердянську, де до депутатства був мером майже 10 років. Потім пару днів був у Запоріжжі, проводив зустрічі з виборцями. У понеділок у тому ж Бердянську брав участь у засіданні Союзу промисловців і підприємців.

"Мені було доволі цікаво послухати людей, керівників підприємств (а у нас є досить великі підприємства: машинобудівні, морський порт, завод "Азмол" тощо), яка у них там ситуація?" - говорить парламентарій в інтерв'ю ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг").

- У підприємств обсяги виробництва знизилися на 30-50 відсотків. Це, звичайно ж, дуже велика проблема. Водночас підприємства думають над тим, щоб максимально зберегти робочих. Тобто постійно мова йде про те, як захистити їх у цій ситуації. Але якщо так станеться, що й надалі падатимуть обсяги виробництва та буде знижуватися реалізація, звісно, підприємства будуть вимушені скорочувати людей.

- Ситуація в області серйозна, я так зрозумів...

- У місті Запоріжжі я зустрічався з мером Карташовим, була там і сесія обласної ради, під час якої під будівлею зібрався великий мітинг, - металурги, представники алюмінієвого комбінату, "Запоріжсталі" тощо. Там проблеми ще серйозніші, ніж у нас - невеликого курортного міста. Коротше кажучи, люди дуже переживають. Розумієте, їх мало цікавить суть антикризових програм і подібних документів. Людей цікавить, чи варто і коли запасатися мукою та сірниками?

- І що Ви їм говорили? Що вже варто чи що ще рано панікувати?

- Мені дуже складно брати на себе відповідальність і від імені уряду, до якого я не належу, робити які-небудь висновки. Знаєте, керівники та підприємці з великим розумінням до всієї цієї ситуації ставляться. Але майже в усіх така думка звучить, мовляв, невже треба було дочекатися цієї кризи, щоб уряду зрозуміти, що давно потрібно міняти і податкове законодавство, і систему стимулювання розвитку економіки, запроваджувати новації, робити техперевооружение та багато чого ще. Але це окрема тема (дуже цікава, до речі): як на це можна було вплинути, як це робиться в Європі та як це відбувається у нас...

- Я так зрозумів, що на місцях люди звинувачують уряд у, скажімо так, невчасній реакції на наближення світової економічної кризи?

- Я дещо відхилюся від теми. Якщо Вам ця тема не цікава буде, можете ці мої слова з інтерв'ю викинути. Розумієте, у всьому завжди є причини та в усьому завжди є хтось, хто винен. Але хто? Управління, перш за все! Хто б там не стояв, не в цьому річ. Винна система управління! От останніми днями активно обговорювали проблему відключення російських телеканалів...

- І не кажіть. Тема навіть економічну кризу якось на другий план на якийсь час відсунула...

- Так от, голова Нацради розповідав, що хтось десь щось не зареєстрував, десь щось не сертифікував, щось із кимось не підписав, щось не вказав тощо. Мене у зв'язку з цим цікавить одне питання: навіщо мені все це потрібно знати як пересічному виборцеві та громадянинові нашої батьківщини? Я повинен дивитися телебачення, повинен отримувати інформацію - російську, китайську, американську, бажано ще й марсіанську. І я сам робитиму висновки. Мені сподобалося, як Зварич сказав, мовляв, "це пропаганда". Та мені до лампочки думка Зварича, яка це пропаганда. (Він теж займається пропагандою). Я хочу отримувати інформацію і сам робити висновки!

Так от, голову Нацради разом з цією радою Президентові треба було звільнити того ж дня. Розігнати їх усіх за те, що вони не змогли забезпечити процес узгоджень, наведення ладу тощо. Це не наша проблема! Це не проблема народу! Народ 76 відсотками висловився, що хоче дивитися це телебачення.

- Але у Нацради були підстави так вчинити. І підстави ніяк не політичного характеру. Адже правила гри мають бути однаковими для всіх...

- Я просто дивився, як про це все розповідав представник Нацради. Тепер він розповість про те, що обласні ради, мовляв, ухвалюють незаконні рішення, щоб ці канали відновити. Так, обласні ради не мають права в це втручатися, я згоден. Але ще раз ставлю запитання: навіщо така Нацрада, яка не забезпечила громадян отриманням інформації?

- Хотів би от чим поцікавитися, днями Ваш колега за фракцією Олег Зарубінський заявив, що спікер Арсеній Яценюк підписав сфальсифікований антикризовий закон. Що Ви про це знаєте?

- Так, Олег Олександрович це виявив, коли ми вже роз'їхалися. І він виступив від нашої фракції з такою заявою. Олег Зарубінський - зважена та серйозна людина. Я ж не думаю, що це він придумав жарт якийсь. Це серйозне звинувачення. І я думаю, що в цьому повинні будуть серйозно розібратися, зокрема, і наші парламентарії.

- У будь-якому випадку, розібратися потрібно?

- Ну, звичайно! Якщо це фальсифікація, то, Ви мене вибачте, це ж взагалі нікуди не лізе, у жодні ворота...

- Говорять, що все це відбувається через те, що Ваші колеги за фракцією аж занадто вже хочуть, аби місце спікера посів Володимир Литвин...

- (Сміється). Та ну до чого тут це? Якщо депутат нашої фракції виявив якусь невідповідність у документі, це ж нормальна його позиція - про це сказати громадянам, так?

- Нормальна.

- А з цього можна робити які висновки?

- Які?

- Можна, наприклад, зробити висновок, що Олег Олександрович хотів народу показати свою нову зачіску, або хотів продемонструвати свій баритон, або показати те, як він любить Володимира Михайловича... Що завгодно тут можна вигадувати, зв'язувати, натякати тощо. Але до чого тут одне до іншого? Людина виявила невідповідність! Він про це заявив, і комісія Верховної Ради має розглянути цю ситуацію! І якщо це було так - то притягти до відповідальності того ж Арсенія Петровича або того, хто йому це підсунув, можливо.

Я зараз скажу крамолу: я вважаю, що було б дуже непогано, якби спікером став Володимир Михайлович Литвин.

- Було би дивно, якби Ви вважали інакше...

- А я цього й не приховую. А що тут поганого? Я вважаю, що Володимир Михайлович - компромісна, високоінтелектуальна фігура, у минулому - об'єднувальна особа, він міг об'єднувати людей різних поглядів. І, пам'ятаєте, свого часу його зважена позиція була лише на користь суспільству.

Арсеній Петрович - молодий, енергійний, дійсно інтелектуал. У нього є якесь майбутнє. Але він скрізь проскочив і ніде не затримався. Він і сьогодні не голова Верховної Ради, а голова фракцій "більшості", представник Президента у Верховній Раді, грубо кажучи. А це неправильно.

У нас була зустріч із Арсенієм Петровичем. Ми йому говорили, мовляв, "Арсенію Петровичу, Ви маєте усвідомити, що Ви - голова ВСІЄЇ Верховної Ради! Ви повинні організувати роботу всіх фракцій! А не тільки тих, які Вам подобаються, або тієї, з якою Ви прийшли! І не лобіювати чиїсь інтереси..."

- Як Вам пропозиція Миколи Томенка відмовитися від розгляду на наступному пленарному тижні чисто політичних питань?

- Я ж не знаю, що він має на увазі, які політичні питання?..

- А у Верховної Ради є які-небудь неполітичні питання? Є у вас там питання, куди політика не проникає?

- У нас, в українському парламенті, всі питання - політичні. Наприклад, якась фракція виступає з хорошим питанням соціальної спрямованості. Наприклад, як ми пропонували визначити мінімальний рівень ставки заробітної плати в собівартості продукції. Це могло б підвищити доходи населення, працівників тощо. Тобто це мало високу підтримку та соціальну значущість у суспільстві. Люди б тільки спасибі сказали нам усім. Але коли ми цей проект винесли, то за нього ніхто не проголосував, окрім нас. Чому? А тому, що всі подумали: чому це Литвин має дивіденди отримувати? Мовляв, ми цей закон зараз завалимо, потім змінимо його назву, внесемо від себе та отримаємо (нас же багато) підтримку в суспільстві. От і все.

Тому у нас і житловий кодекс не приймається, і багато інших, необхідних людям законів просто лежать. А ми лише займаємося ратифікаціями між Буркіна-Фасо та Україною. І те, лише тому, що Буркіна-Фасо визнала наш Голодомор... Усі ніби-то працюють, а на виході - нуль!

- Що Ви думаєте щодо тези, що дострокові вибори як спосіб виходу з політкризи Віктору Ющенку вже не цікаві?

- Може, комусь і цікаво, що Ющенкові цікаво. А я вважаю, що сьогодні головне - що людям потрібно та що їм цікаво. Моє глибоке переконання - вибори не вирішують проблем. Щоб вибори вирішили проблему, треба змінити систему виборів. Якщо ми перейдемо до мажоритарних виборів, тоді є сенс провести вибори - до парламенту прийдуть нові люди. Якщо парламент буде двопалатний, тоді взагалі все зміниться. От за такі вибори я двома руками "за".

Але ці вибори нічого не змінять. Абсолютно нічого. Прийдуть ті ж люди. Ті самі лідери. "Сіра маса" може хіба що бути дещо іншою. Але "генерали" залишаться ті самі, і конфлікт не зніметься.

Ще раз повторю: ми маємо робити те, що цікаво суспільству та людям. А якщо це не цікаво Президентові, якщо його інтереси не збігаються з інтересами суспільства, тоді це взагалі дивно...

Якби вибори проходили за тією схемою, за якою я сказав, тоді в них би сенс був. А так - сенсу жодного. Може, Віктор Андрійович уже усвідомив це? Цілком можливо. Але тоді наступний крок треба зробити. Узяти та сказати, наприклад: "Так, хлопці! Була поспішність рішення про вибори. Я цю справу зрозумів. Усі помиляються, і я зокрема. Тепер давайте ми зберемося, будуть представники всіх політичних сил, сядемо й домовимося про те, що ми повинні переформатувати уряд. Ми приберемо всіх, хто прийшов туди за партійними квотами - "інопланетян", а запросимо туди фахівців-професіоналів. Вони є у нас. Не важливо, з якої вони партії. Ми створимо антикризовий уряд, підготуємо програми та почнемо ними займатися...". Ось це було б логічно зробити.

- Так у нас в уряді - "інопланетяни"?

- Ну, я глибоко переконаний у тому, що у нас там далеко не всі є фахівцями. І аж ніяк не всі, хто колись сам намагався робити те, чим наразі займається та чим керує.