Іван Заєць: криза – це шанс!

Автор: Сергій ДойкоФото: ІнтерМедіа консалтинг

Народний депутат України від блоку НУ-НС, перший заступник голови УНП Іван Заєць сподівається, що прийдешній пленарний парламентський тиждень буде конструктивним. В інтерв'ю ІМК ("ІнтерМедіа консалтинг") депутат заявив, що події, на його думку, можуть розгортатися в декількох напрямках. По-перше, буде спроба з боку Блоку Литвина поставити питання про так звану "фальсифікацію антикризового закону". По-друге, вважає Іван Заєць, парламент, врешті-решт, дочекається від уряду якихось пропозицій з утихомирення економічної кризи.

- Адже мова йде не тільки про фінансову стабілізацію, але і про те, щоб зупинити падіння реального сектора економіки, зупинити звільнення людей і так далі. Адже багато хто захоче скористатися кризою. По-третє, думаю, буде зроблена спроба переакцентувати увагу політиків з економічної на політичну кризу. Тому, я вважаю, знову будуть і розмови, й ініціативи, що стосуються дострокових парламентських виборів.

- Як тоді в це впишеться пропозиція віце-спікера Миколи Томенка провести у Верховній Раді "тиждень, вільний від політики"?

- Ну, парламент, перш за все - політичний орган.

- Може, він мав на увазі "тиждень без надмірного політизування"?

- Розумієте, криза вимагає від української влади не тільки якихось дуже конкретних заходів, але і змін самої політики - як у сфері фінансів, так і у сфері економіки. Потрібно змінювати підходи, переглядати інструменти з тим, щоб поліпшити ситуацію. А такі рішення - як правило, політичні рішення. Вони вимагають консенсусного підходу.

- Знаєте, що цікаво: питання, що, як Ви сказали, вимагають консенсусного підходу, якраз і стають найбільш конфліктними політично...

- Так, оскільки для ухвалення таких рішень потрібно вибрати чіткі маяки, чітке русло і далі в цьому руслі рухатися. А у наших політичних сил, як відомо, різне, а іноді й діаметральне протилежне бачення ситуації. Й інструменти рішень у них відрізняються. Тому потрібно знайти політичні сили, у яких стратегічне бачення буде однаковим. Що ж до тактичних заходів, то тут вже можна дискутувати.

- Чув, до парламенту збираються внести питання про ліквідацію пільг депутатів. Це питання політичне чи економічне, як думаєте?

- Я побоююся дуже вузьких постановок питання. Вже давно назріла потреба вирішити проблему комерціалізації влади. Адже наша влада обросла різними господарськими структурами, підприємствами, госпрозрахунковими одиницями. Тому питання потрібно було б поставити глобально, подивитися на весь цей процес з погляду глибокої модернізації української влади. А це передбачає і зміни в законодавстві, і необхідність декомерціалізації влади.

- Ось Ви говорите: "поставити глобально". А люди хочуть конкретних дій, як з боку влади, так і щодо тієї ж влади. Позбавлять депутати самі себе пільг, ось тоді і будуть - куди вже конкретніші - дії...

- Питання потрібно вирішувати фундаментально! А це, в першу чергу, ще раз повторю, - декомерціалізація нашої влади. Це означає полегшити нашу владу шляхом "відщипування" від неї різних господарських одиниць - гаражів, підприємств, різних обслуговуючих структур, які, власне, обслуговують владу і яких тримають на держбюджеті. Оскільки за таких умов немає прозорості у фінансовому забезпеченні. Гроші з бюджету трансформуються у гроші бізнесу. Потрібно просто зрозуміти, що криза - це шанс!

- Шанс?..

- Це шанс відновити українське суспільство, відновити владу. Адже криза - це як повінь для річки і долини, яка очищає від всього старого і дає початок новому. Тому я хочу, щоб цю кризу використовували не для якихось популістських позицій, а для глибокої модернізації українського суспільства. Зокрема, для модернізації політичної системи України.

- Це Ви так хочете. А як воно може бути?

- Потрібно переглянути витрати на утримання органів влади. Оскільки найбільші витрати, ще раз повторю, якраз в напрямку ось цієї комерційної її діяльності. Звідси й потрібно починати, а не з якихось дрібних економій.

Ми завжди виступали за комплексне бачення вирішень проблем. Оскільки всі ці часткові рішення, часткові пропозиції - чистий популізм. Вони можуть подобатися окремим громадянам, але вони не вирішуватимуть проблеми по суті. Вони не звільнять владу від комерції, не звільнять від бізнесу. Адже не секрет, що сьогодні влада повністю інфікована бізнесом. Влада і бізнес сьогодні зрослися. А між інтересами бізнесмена та інтересами політика, я б сказав, - величезна різниця.

- Ваші колеги по УНП - депутати місцевих рад - пропонують, щоб антикризові заходи грунтувалися на принципі "Купуйте українське!". Можна детальніше про цю ініціативу?

- УНП завжди попереджала про дві речі. Тривалий час наша економіка розвивалася як економіка експортного типу. Наша держава, як правило, реалізовувала сировинні товари, які мають дуже низьку ціну. Сировинне виробництво дуже чутливе до зовнішніх ринків. Ось сьогодні закрилися зовнішні ринки, і у нас під великим ударом опинилися цілі галузі - металургія, хімічна промисловість, сільське господарство. Тому ми завжди говорили про те, що саме внутрішній ринок є гарантом стабільності економіки і суспільного життя. Потрібно розвивати внутрішній ринок! Потрібно працювати над платоспроможністю внутрішнього покупця! Потрібно реалізовувати доктрину дорогої робочої сили, формувати середній клас! Саме така політика може підтримати власного виробника.

Тому ми й говоримо, що акцент сьогодні потрібно зробити на розвитку внутрішнього ринку. Сьогодні повинні домінувати гасла: "Підтримуй українське!", "Купуй українське!", "Виробляй українське!", "Зберігай українське!". Тільки така ідеологія може об'єднати суспільство і дати здорову економічну політику для розвитку цілісної структурної економічної системи, де 70-80 відсотків потенціалу нації працюватиме на внутрішній ринок. Тільки така політика може забезпечити стабільний розвиток України на тривалий час. Тільки така політика зменшить ці небажані зовнішні впливи. Це не закрита політика. Це відкрита система, але з опорою на власне.

- Чому у нас була зроблена ставка на імпорт? Імпортний товар якісніший чи тут у декого міг виникнути власний інтерес?

- Давайте говорити відверто.

- Давайте...

- Уряд допустив велику помилку, коли на початку року фактично домігся від демократичної коаліції рішень, які відкрили ось цей безмежний імпорт. Знову ж таки ми тоді попереджали, що завезення тих же сотень тисяч тонн м'яса вб'є наше сільське господарство.

Помилка була допущена через декілька мотивів. Уряду дуже зручно працювати з імпортом, тому що на кордоні дуже легко збирати податки. Тут не потрібно якоїсь великої політики боротьби з мафією, з корупцією та ін. Поставив заслончики - і відразу з кожного товару гроші капають до держбюджету. Це дуже легко. З іншого боку, коли йдуть великі потоки імпорту, то, знову ж таки, цей імпорт контролюють великі бізнесові хімії. Тут можна говорити, що не тільки експорт створює клани, але і імпорт створює ці клани. Чим уряд Тимошенко пояснював необхідність лібералізації імпорту? Тим, що це дасть можливість збити ціни. Ось це суто популістське гасло. Оскільки потрібно було зафіксувати ціни, принаймні, на сільськогосподарську продукцію весняного періоду. Таким чином з'явився б дуже великий стимул для сільськогосподарського виробника збільшувати поголів'я рогатої худоби, свиней, інших тварин. Збільшувати для того, щоб можна було не просто забезпечити внутрішній ринок своєю готовою продукцією, а й стати експортером. Але наш уряд захотів збити ціни. Як бачимо, ціни імпортом не збили, по суті, угробивши сільськогосподарського виробника.

- Що ж робити?

- Потрібно стимулювати наше сільське господарство. У нас тут дуже великий потенціал. І потрібно переглянути нашу експортну політику. Оскільки економіка, експорт якої базується на торгівлі сировинними товарами, стає дуже вразливою.