Іграшка класу VIP

Автор: Олександр МаксимовФото: ІнтерМедіа консалтинг

Приблизно навесні наступного року (якраз коли граки прилітають) Віктор Ющенко зможе випробувати свій новий літак вартістю приблизно 66 мільйонів доларів. Далекомагістральний аеробус А-319 залежно від комплектації може перевозити до 124 чоловік, у VIP-модифікаціях зазвичай від 16 до 75 місць. Лайнер може розвивати максимальну швидкість до 950 км/год при максимальній дальності польоту 11,6 тис. км, тобто здатний літати без дозаправки до Північної Америки, Південно-Східної Азії та інших неблизьких місць планети. На думку експертів, середня вартість такого аеробуса становить $66 млн. Для порівняння: Ан-148 коштує 20 млн, російський літак Ту-204-300 - $ 35 млн доларів.

Цікаво, що кілька років тому спеціально для Ющенка створили новий літак Ан-74ТК300. При обробці салону головного лайнера країни врахували й особливі переваги дружини президента: наприклад, начебто якраз за її бажанням в обробці салону переважають світлі тони. Облицювальні панелі і столи зроблені з легкого композитного матеріалу, покритого шпоною червоного дерева, і прикрашені інкрустаціями янтару. У президентській кімнаті є два широкі зручні крісла, обтягнутих світлою шкірою, стіл, що складається, бар, аудіо- і відеоапаратура.

В іншому приміщенні - робочий кабінет. Для глави держави обладнаний окремий блок обслуговування, в нього входять кухня і санвузол. Приміщення для супроводжуючих осіб - комфортабельне, з широкими кріслами, розташованими на відстані 32 дюйми (80 сантиметрів) один від одного, - це міжнародний стандарт. А двері літака Ан-74 зроблені з трапом, що розкладається, який стане в нагоді, якщо лайнер сяде на погано оснащений аеродром. Металеві деталі - ручки, частини світильників - виконані з 18-каратного золота. Говорять, за задумом президента, передбачалося покрити їх сріблом, але дружина Ющенка нібито наполягла на золоті. Орієнтовна вартість Ан-74ТК300VIP - $12 млн.

А на чому мають зазвичай літати глави інших держав?

Для американського лідера побудовано два спеціальні біло-блакитні «Боїнги» із серійними номерами SAM-28000 і SAM-29000, що є унікальним «літаючим» Білим домом. Air Force One - це радіопозивний літак, на якому у цей момент летить президент США. Без дозаправки літак може подолати половину навколосвітнього перельоту. Авіалайнер також може проводити дозаправку в повітрі. Отже, теоретично літак здатний перебувати в повітрі без приземлення декілька діб. На борту встановлені електронні пристрої, здатні обдурити радари і ракети супротивника. Літак захищений від електромагнітного випромінювання.

Побудовані у 1990 році, обидва лайнери абсолютно ідентичні і завжди літають разом: другий виконує роль запасного президентського літака на випадок непередбачених обставин. Житлові приміщення швидше нагадують дорогий готель або офіс, ніж салон літака. Єдина відмінність - ремені безпеки на всіх кріслах. Всередині суперлітак має корисну площу понад 360 квадратних метрів - тут розташовані кабінет глави держави, кімнати-спальні для президента і першої леді, конференц-зал, робочий офіс для найближчих помічників. Ще один офіс може бути при необхідності швидко перетворений на лазарет. Крім особистої спальні, ванни, тренувального залу і кабінету, на лайнері є зал нарад, який також використовується як їдальня президента. У помічників Буша також є особисті апартаменти. Обіди для всіх мешканців літака готуються на двох кухнях.

Санчастина лайнера обладнана як найсучасніший операційний зал. У ній є все необхідне для надання як першої допомоги, так і для проведення серйозного лікування. Всього на борту літака з комфортом можуть подорожувати 70 пасажирів і 26 членів екіпажу. Літак обладнаний 85 телефонами, 19 телевізорами. На лайнері також є власні пасажирські трапи і транспортер для багажу і вантажів. Так само, як і на звичайному Boeing 747, в літаку три житлові рівні. На нижньому розташовані в основному вантажні відділення. На середньому знаходяться житлові приміщення. І на верхньому - кабіна пілотів і устаткування зв'язку.

Кілька років тому у зв'язку з президентськими літаками вибухнув величезний скандал. Тоді інформація про систему протиракетної оборони «борта номер один» була розміщена 7 квітня на сайті однієї з баз ВВС США. Крім того, в Інтернеті був опублікований детальний план салону «літаючого» Білого дому і вказані місця, які займають охоронці президента. На веб-сайті навіть були висловлені пропозиції, де краще розміститися снайперові з великокаліберною гвинтівкою, щоб висадити резервуари з киснем, які знаходяться в бортовій санчастині.

На щастя, поки що Air Force One ніхто висадити не спромігся. Та й захоплювали тільки в кіно. Але заходи безпеки приймаються справді безпрецедентні. Наприклад, літак при зльоті завжди повертається лівим боком до будівель і людей, щоб при можливій терористичній атаці був максимально захищений правий борт, де знаходяться апартаменти президента.

Перші особи Російської Федерації також підтримують вітчизняного виробника. Так, президент літає літаком російського виробництва Іл-96-300ПУ. Цей лайнер був допрацьований англійською компанією Diamonite Aircraft Furnishings як спеціальний варіант Іл-96-300, розроблений для перевезення президента Росії. Іл-96-300ПУ (Пункт управління) побудований в двох екземплярах, відмінностей за льотно-технічними характеристиками від базової версії у нього практично немає, крім збільшеної дальності за рахунок деяких доопрацювань. На літаку встановлено устаткування, що дозволяє вести управління збройними силами у разі ядерного конфлікту.

За деякими даними, обробка літака обійшлася приблизно в $20 млн, а загальна його вартість може досягати $300 млн. Раніше глава РФ пересувався по світу на Іл-96, який перейшов йому у спадок від Бориса Єльцина. Вартість лайнера екс-президента Росії також становить майже $300 млн, при цьому на обробку салону пішло близько $40 млн - роботи велися за ескізами Іллі Глазунова в Швейцарії. Зараз це - резервний борт президента.

Президент Польщі демонструє похвальну скромність в побуті. Глава держави не став ганятися за престижними новими літаками, і всі офіційні візити здійснює на літаку російського виробництва - Ту-154М. У розпорядженні Леха Качиньського знаходяться два таких лайнера з реєстраційними номерами 101 і 102. Ту-154М має діаметр фюзеляжу 3,8 м при довжині літака 48 м і висоті 11,4 метрів. Розмах крила цього лайнера становить 37,5 метрів. Максимальна злітна маса літака - 104 т, крейсерська швидкість - 850-900 км/год, дальність польоту - 4000 км.

Коли Михайло Саакашвілі перший раз став президентом Грузії, він заявив, що, на відміну від свого попередника, вестиме скромний спосіб життя, тобто для офіційних візитів користуватися послугами звичайних авіакомпаній. Невідомо, як довго Саакашвілі літав, і чи літав взагалі на звичайних чартерах, проте офіційні візити він здійснює на літаку Боїнг-737. Boeing 737-700 - пасажирський літак для авіаліній малої і середньої протяжності. Серійне виробництво почалося у 1997 році.

Глава однієї з найбільш багатих держав світу і далеко не бідна людина султан Брунея Хассанал Болкіах може собі дозволити не економити і жити на широку ногу. Саме він володіє одним з найбільш шикарних лайнерів у світі. У власності султана (особистої, а не державної) знаходиться декілька десятків найрізноманітніших літаків. Але офіційним бортом глави держави є Boeing-767 вартістю не менше мільярда доларів. Примітно, що зовні цей лайнер практично нічим не відрізняється від стандартних, але розкіш внутрішнього вбрання повністю компенсує невибагливий зовнішній вигляд. Особистий літак має і дочка султана, якій в день повноліття батько презентував Аеробус А-340.

Цікаво, що, незважаючи на всілякі заходи безпеки, інциденти з літаками перших осіб відбуваються не набагато рідше, ніж з авіалайнерами, що обслуговують регулярні рейси. Причому за останні сорок років в авіакатастрофах загинуло 12 глав держав. Менш серйозних же інцидентів сотні, якщо не тисячі.

Найбільш значущою у світовому масштабі політичною фігурою, що стала жертвою авіакатастрофи, був Генеральний секретар ООН швед Даг Яльмар Агне Карл Хаммаршельд. Його літак розбився 18 вересня 1961 року. Останнім же в списку загиблих в авіакатастрофах глав держав поки що числиться президент Македонії Борис Трайковський. Він розбився 26 лютого 2004 року в горах на півдні Боснії і Герцеговини.

Нерідко різні ЧП відбувалися з літаками американських президентів. Наприклад, останній з тих, що стали відомими публіці, випадків стався 6 лютого 2004 року. Того дня «Боїнг» з главою Білого дому Джорджем Бушем не зумів з першої спроби приземлитися на авіабазі Ендрюс через інший лайнер, який в той момент перегородив злітно-посадочну смугу. Роком раніше, 28 лютого 2003 року, в легкий двомоторний літак брата Джорджа Буша губернатора Флоріди Джеба Буша влучила блискавка. У крилі навіть утворилася невелика дірка. Та все ж пілотові вдалося посадити літак.

Не можуть похвалитися відсутністю надзвичайних подій і льотчики, які обслуговують авіалайнери російських президентів. Найбільш серйозний інцидент стався у травні 1990 року, коли Борис Єльцин по дорозі до Барселони отримав травму спини в результаті катастрофи в Іспанії. Володимира Путіна також підводили літаки. Наприклад, у серпні 2005 року через несправність основного борту президентові довелося відлітати з Фінляндії на резервному літаку.

Щось подібне зовсім нещодавно сталося і з Віктором Андрійовичем. Тоді в ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що літак Ющенка зробив аварійну посадку в Борисполі, пробувши у повітрі близько півгодини. В результаті президент відібрав запасний літак у Юлії Тимошенко, яка якраз зібралася до Москви, і відлетів до Львова у термінових справах. Тимошенко і членам її делегації довелося добиратися до Росії чартером, а комісія з розслідування інциденту з літаком Ющенка встановила, що лайнер був справний.

* * *

Тепер щодо нової іграшки українського президента. Звичайно, приємно політати на новенькому ейрбасі, який до того ж може доставити Ющенка та його наближених до того ж Вашингтона без всяких посадок у Шенноні або якому-небудь іншому місці. Проте, ризикну зазначити, що велику частину візитів наш гарант здійснює все-таки не за океан, а ближче - до Європи або недалекої Азії. А для таких польотів цілком придатний скромніший літак. Про польоти в межах України і говорити нічого. Тому, як мені здається, Ющенко цілком міг би обмежитися наявним Ан-74ТК300. А гроші (різниця в ціні, як неважко порахувати, становить близько 50 мільйонів доларів), що залишилися, разом з грошима з бюджету вкласти в розвиток вітчизняного авіабудування. Дивись, і через декілька років в Україні з'явився б свій аналог ейрбасу.